Озеро Синевир

 Легенда про Синевир

Як і кожна цікава місцина в Карпатах, озеро Синевир має свою історію, тісно обплетену легендами та переказами, звичайно ж, пов’язаними з нещасливим коханням. Так, місцеві жителі розповідають, що колись неподалік жив граф, який мав красуню-доньку Синь. Донька, гуляючи околицями графського маєтку, зустріла пастуха Вира з сусіднього села. Вони покохали одне одного, почали потай зустрічатися. Але від людей нічого не сховаєш, і незабаром граф дізнався про стосунки своєї доньки та простого пастуха. Звичайно, він не зрадів тому, бо, як і кожен заможний чоловік, для своєї доньки бажав обранця відповідного рівня, а тому наказав слугам вбити Вира. Вірні слуги підстерегли пастуха і скинули його з високих скель. Синь, про все дізнавшись, довго плакала на тому місці – із її сліз і виникло озеро, яке люди на честь закоханих назвали Синевир.

Походження озера Синевир; загальна інформація про озеро 

Легенди легендами, а насправді озеро Синевир виникло внаслідок потужного зсуву кам’янистих гірських порід після землетрусу в Карпатах. Великі кам’яні брили перегородили вузьку долину і, таким чином, утворили улоговину, яку наповнили води трьох гірських струмків. Озеро знаходиться на досить значній висоті – 989 м, максимальна його глибина – 22 м. На дні озера є природний отвір, завдяки якому озеро навіть під час сильних паводків чи затяжних дощів не виходить із берегів.

  Озеро Синевир, без сумніву, є окрасою Українських Карпат. Будучи найбільшим в усіх Карпатах, воно постійно приваблює туристів з усіх куточків України, радо зустрічає гостей приємною прохолодою столітніх букових і смерекових лісів, дзвінким щебетанням голосистого птаства та мовчазним спокоєм навколишніх гір. Вода в озері надзвичайно чиста й прозора, а повітря свіже, із тонким ароматом хвої. Озеро Синевир знаходиться в Міжгірщині, на території Закарпатської області. Поблизу швидко несуть свої води ріки Теребля і Чорна Ріка, неподалік є джерело Буркут з цілющими мінеральними водами.

Синевир оточують круті схили, вкриті ялиновими та буковими лісами. Завдяки їм береги озера виглядають надзвичайно мальовничо. Посередині ж озера є невеликий острівець, який часто взагалі затоплюється водою і з’являється над її поверхнею лише влітку за посушливої погоди. Вода в озері здалека здається блакитною і нагадує море, а острівець посеред озера, якщо дивитися зверху, нагадує око. Саме тому Синевир іще називають «Морським оком».

Природа довкола озера збереглася практично в первозданному вигляді завдяки тому, що більше двадцяти років тому тут створили Національний парк «Синевир». На його території заборонено полювання і ловля риби, вирубування лісів і розкладання вогнища. Через те в околицях озера Синевир можна зустріти ведмедів, рись, косулю, оленів, інших звірів, деякі з них занесені до Червоної книги України. Завдяки надання цій території статусу природоохоронної чисельність диких тварин не зменшується. Досить багато тут і рідкісних та зникаючих видів рослин, серед яких шафран, пролісок білосніжний.

В самому озері водиться кілька видів форелі – струмкова, озерна, райдужна. Це ще один доказ того, що вода тут дуже чиста. Проте ловля риби в озері Синевир заборонена – дозволений лише вилов раків. Відпочивальники часто кидають в озеро шматочки хліба чи печива – на крихти одразу ж накидаються зграйки дрібних риб.

Працівники парку уважно слідкують за порядком та не допускають браконьєрства, слідкують за нерестом риби. Також на території парку є відоме сферичне болото Глуханя, Замшатка та невеликі, але красиві озера – Озерце та Дике озеро.

Для любителів порибалити неподалік від Синевирського озера на Теребле-Рікському водосховищі діє прокат човнів, снастей та всього необхідного спорядження. Це водосховище розташоване в с. Нижній Бистрий, що на трасі Хуст – Міжгір’я. За не надто велику плату тут можна половити форель та інші види річкової риби. Вода чиста, глибина сягає 10 метрів.

Цікавим об’єктом неподалік від озера Синевір є єдиний у Європі Музей лісу та сплаву, розташований на Чорній Ріці. Його вирішили створити для того, щоб зберегти сліди одного з основних промислів місцевого населення в давнину. Так, на території цього музею знаряддя праці, підйомні механізми, дерев’яні жолоби, якими стовбури спускали на воду, а також колиби та деякі предмети побуту.

Озеро Синевир розташувалося біля самого підніжжя гори Озірної (1596 м). Крім неї, недалеко від озера височіють вершини Стримба (1719 м) та Негровець (1707 м). Гори в цій місцевості часто вкриті кам’яними розсипами, на схилах нерідко видніються сліди ураганів – понівечені стовбури дерев, покидані одне на одне. Гора Озірна все ж є найпопулярнішою вершиною поблизу Синевиру. Потрапити на неї нескладно – дорога починається від самого озера біля фігур Сині та Виру, проте необхідно мати хорошу фізичну підготовку, бо на шляху до вершини чекає не один крутий підйом. Вихід на вершину займає близько двох годин.

Маршрути до Синевиру

Потрапити до озера Синевир можна кількома шляхами. Один із них – дістатися до станції Воловець, з неї автобусом (маршруткою) до Міжгір’я, а звідти – до села Синевирська Поляна, від якого до самого озера лишається кілька кілометрів (півтори години ходу). Також можна доїхати до міста Хуст, з нього – до Міжгір’я і далі до Синевирської Поляни. Озеро Синевир останнім часом стає все більше популярним, а тому й у селі Синевирська Поляна завжди багато туристів. Місцеві мешканці навіть збираються вранці в центрі села, аби першими встигнути перехопити мандрівників. Житло в цьому селі не надто розкішне, з мінімальними вигодами, зате недороге. Харчування теж просте, але від того не менш смачне.

Від села Синевирська Поляна до озера Синевир потрапити нескладно. Потрібно йти центральною вулицею, яка далі виводить за село і вже ґрунтовою дорогою простягається поміж двох крутих гір. Схили тих гір густо вкриті чорницями, а тому повз них просто неможливо пройти, не поласувавши цими смачними і корисними ягодами. Згодом дорога виводить до невеликого відкритого майданчику, на якому розташована турбаза «Синевирське озеро», що вмістити до 70 людей одночасно. Одразу ж біля бази розташовані символічні ворота, за якими вхід до Національного парку «Синевир». Також тут є дві колиби та кафе, де можна скуштувати місцевого вина. Ціни в них досить прийнятні.

Далі дорога веде повз іще одні ворота (КПП, де охоронець бере плату за відвідування озера) трохи вгору. Із цього місця до Синевиру лишилося приблизно кілометр ходу – до двадцяти хвилин. Біля самого озера заборонено самостійно розташовуватися, розпалювати вогнища та купатися в озері. Але не дуже й скупаєшся вода в озері холодна навіть у спекотну погоду – до 11 градусів. Восени і навесні тут досить прохолодно ночувати, тому рекомендують брати з собою достатньо теплих речей.

На березі озера розташована ще одна турбаза – «Морське око». Відпочивальникам там пропонують усі послуги – комфортні номери, кафе, сауна, бар, а також проведення піших та кінних прогулянок в околицях озера. Також для гостей проводять різні екскурсії, у тому числі і до Музею лісу та сплаву. За окрему плату можна поплавати озером на плотах. Також неподалік від озера є санаторій «Верховина», з усіх боків оточений лісом. На його території видобувають відому мінеральну воду «Сойми».

Зимової пори тут теж вистачає туристів. Поблизу озера Синевир є гірськолижна траса завдовжки 200 м з перепадом висоти 50 м, підйомники. Охочим пропонують прогулянки на санях з кіньми чи спускання на санях з гірок.

Тішить те, що люди, втручаючись у природу, роблять це обдумано, так, аби тільки доповнити її красу. Так, озеро Синевир вмілими руками архітекторів доповнене хорошими оглядовими майданчиками. На невеликому півострівці височіє гарна скульптурна композиція – вирізьблені з червоного дерева фігури Сині та Вира, що мовчки нагадують вже згадувану легенду про походження озера.

Завдяки легендам, неймовірній красі та таємничій атмосфері озеро Синевир популярне серед закоханих пар. Так, сюди часто приїжджають святкувати весілля з усіх куточків Карпат. До того ж, подейкують, що коли люди зустрілись і покохали одне одного на озері, то їх чекає довге і міцне взаємне кохання.