Річка Прут

Прут – річка на території України, Молдови та Румунії, ліва притока Дунаю.

Загальна інформація про річку Прут

Довжина річки Прут становить 967 км (з них на території України – 272 км); відстань по прямій лінії між його витоком і гирлом – тільки близько 437,5 км. При впаданні в Дунай Прут розділяється на два рукави, з яких один вливається у велике озеро Братиш, а інший – безпосередньо в Дунай за 15 км від м. Галац і за 105 км від Чорного моря.
Прут

Від витоків і майже до міста Чернівці ріка Прут має яскраво виражений гірський характер, русло дуже розгалужене, правий берег стрімкий, подекуди поперечний профіль русла має вигляд урвища. Ширина Прута тут коливається від 50-70 до 150 м, на розгалужених ділянках – 500-800 м. Глибина в межень становить не більше 0,5-1,5 м, а при найбільших рівнях води до 6 м. Швидкість течії у верхів’ї дуже велика – до 1-1, 2 м/с, під час паводків сягає 4 м/с. Дно кам'янисте. Береги дуже порізані, лісисті. Нижче міста Чернівці ріка виходить на рівнину. Тут її русло часто міняє свій напрямок, а швидкість течії сповільнюється.

Площа басейн річки Прут – 27,5 тис. км². Басейн Прута порівняно невеликий, за своєю площею далеко не відповідає загальній довжині річки. Це є наслідком того, що остання з обох сторін на близькій відстані супроводжується вододілами: на сході – вододілом річки Дністер, на заході – річок Серет і Бирлат.

Похил річки змінюється від 100 м/км (біля г. Говерла – у Верхній течії) до 0,05 м/км (біля гирла). Різниця рівнів витоку (931 м) і гирла (22 м) – 909 м, середнє падіння становить майже 1,1 м на кілометр.

Середня витрата біля міста Леова становить 69,2 м³/с.

Річка Прут характеризується підвищеним зимовим стоком і часто виходить з берегів під час весняних паводків або літніх дощових паводків.

Географія річки Прут

Річка Прут бере початок у Східних Карпатах, біля підніжжя найвищої точки українських Карпат – гори Говерла, протікає через дві області в Україні (Івано-Франківську та Чернівецьку), а також по кордону з Молдовою та Румунією.

Від Говерли річка Прут тече на схід в сторону Яремче та Чернівців. Через 100 км нижче за течією річка повертає на південь і утворює природний кордон між Молдовою та Румунією. Починаючи з міста Ясси, річка Прут стає судноплавною і впадає біля м. Галаца в Дунай, недалеко від місця впадання самого Дунаю в Чорне море.

Прут є другою за величиною річкою Молдови. Його басейн займає понад 24 % площі країни. Якщо у своїй верхній течії річка Прут – гірська, то в межах Молдови її течія стає спокійною, долина сильно розширюється, береги невисокі, тераси добре виражені. Річка меандрує (меандри плавні річкові звивини), а її звивисте русло місцями поділяється на рукави. Заплава стає сильно заболочена в нижній частині. Під час підвищення рівня води у Дунаї швидкість течії Прута сповільнюється, і ріка розливається, покриваючи широку (до 8-10 км) заплаву. У 1976 році біля селища Костешти Ришканського району МРСР разом з Румунією були побудовані гребля, водосховище і ГЕС, це дало можливість врегулювати стік річки та оросити великі площі.

На ріці Прут розташовані такі відомі міста як Ворохта, Яремче, Коломия, Чернівці, Новоселиця, Унгени, Леово.

Характер берегів та течії річки Прут

Характер берегів і дна Прута досить різноманітні. У верхній частині дно здебільшого кам'янисте, у нижній – глинисте або покрите тонким мулом, що пов’язано з геологічною будовою берегів річки. Правий, чи молдавський, берег ріки Прут на більшій частині річки вищий лівого, відрізняється крутизною схилів і частіше підходить до русла річки, ніж лівий бессарабський. Схили бессарабського берега більш пологі, часто далеко відступаючі від русла; внаслідок цього на цьому березі в багатьох місцях є низинна лугова тераса (другий берег) і долина Прута сягає від 2 до 5, місцями навіть 7 км ширини.

У північно-західній частині Бессарабії річка Прут підходить близько до річки Дністер, і вододіл обох річок між містом Хотином і містечком Новоселицею дуже вузький (ширина його по прямій лінії складає близько 34 км). Від Новоселиці до містечка Ліпкан правий берег високий, лівий низовинний, подекуди болотистий, а інколи покритий великими лугами. На ділянці від Ліпкан до села Костешти лугова тераса майже зникає і лівий берег, стаючи вищим, підходить близько до русла річки. Особливістю цієї ділянки є те, що тільки тут по Пруті оголюються крейдові відкладення, тоді як на решті його течії виступають лише новітні третинні і післятретинні утворення. Крейдяні мергелі з величезною кількістю крем'яних зростків виходять на поверхню трохи нижче містечка Ліпкан і досягають до 15 м потужності і потім, поступово знижуючись, губляться біля села Нових Бадраж; вони прикриті тут третинними серпулевими вапняками, що утворюють обривисті скелі біля поселень Слободзеї, Переріта, Гремешт, Лопатник і Тіцкан.

Біля села Гремешти, або Богданешти, починаються складені з цих вапняків своєрідні височини (третинні мшанкові рифи і атоли), аналогічні подільським "толтрам", що додають оригінальний характер ландшафту. Толтри тягнуться звідси вздовж течії річки Прут, майже не перериваючись, до села Думен. Біля села Костешти знову з'являються такі ж толтри, які підходять до річки і з правого, і з лівого берега, досягаючи місцями понад 100 футів відносної висоти, а їх продовження і уламки перетинають річку у вигляді зубчастих порогів. На бессарабському березі тут знаходяться кургани "Сута Моджоле" (або "Сто могил"). Звідси толтри тягнуться по річці Чугур до сіл Проскурян і Почумбауци, досягаючи місцями 50 м відносної висоти над рівнем Прута. На ділянці від села Костешти до Вале-Русулуй лівий берег знову відступає від русла річки на 3-5 км, залишаючи низовинну лугову терасу, покриту озерами, болотами і гаями.

Починаючи від села Калінешт, на південь вапняки зникають з обривів берега, які складаються тут тільки з червоних глин, і дно річки Прут з кам'янистого стає глинистим. Від села Вале-Русулуй до села Барбаені висоти лівого берега знову підходять до річки, поступово знижуючись до містечка Скуляни. Лугові тераси на цій ділянці є лише в двох місцях – поруч з селом Таксобені і біля містечка Скуляни; зате правий (молдавський) берег тут далеко відступає від річки. Широкі лугові тераси знаходяться далі на ділянках між селами Грозешти і Поганешти, між селом Леово і селом Бадилуй-Ісак, а також між селом Валеня і селом Слободзея–Нарі, де знаходиться озеро Белея.

Від села Унгені на південь характер місцевості і геологічна будова берега стають дуже одноманітними. Тут всі підвищення складаються зі світло-жовтих глин, що дають величезні зсуви і залягають на пісках з пісковиками (останні розробляються біля сіл Циганки і Ламунди). Від села Гатешт до села Зернешт лівий берег стає пологим, зберігаючи ту ж геологічну будову, а від села Калібаші до села Слободзеї–Маре і далі на південь майже аж до гирла знову стає стрімким і пересічений численними ярами, глибиною до 45 м, в яких відкриваються ті ж світло-жовті глини, а під ними піски. Такі ж пласти виступають тут і на правому березі. Біля гирла річки Прут, поблизу її правого берега, знаходиться озеро Братиш (залишок зниклого лиману). Біля села Леово, на лівому березі Прута, збереглися сліди так званого верхнього Троянового валу, а поблизу молдавського містечка Вадул-Ісак починається так званий нижній Троянів вал, що перетинає річку Прут трохи південніше міста Кагула.

Деякі ділянки русла Прута мають нестійкий характер. Нерідко там, де недавно було тихе, спокійне русло, все заносить піском і галькою, і русло річки знаходить собі інший шлях.

Швидкість течії ріки Прут в середньому досягає в меженний час до 1-1,2 м/с; під час повені, а також на перекатах і в верхів'ях – значно збільшується. Фарватер Прута звивистий і мінливий. Повені на ріці Прут трапляються тричі на рік: навесні – після танення льоду, влітку, коли тануть сніги на Карпатських горах, і восени – перед замерзанням річки. Танення льоду на Пруті зазвичай буває в кінці лютого або на початку березня; замерзання відбувається в кінці листопада або на початку грудня. Деякі ж місця на річці Прут, де особливо швидка течія (на мілинах, перекатах і порогах), залишаються цілий рік вільними від льоду. Після кожної повені фарватер річки більш-менш змінюється. Залишки старих русел спостерігаються в багатьох місцях.

Річка Прут і судноплавство

Середня глибина річки Прут упродовж верхніх двох третин його течії невелика і не перевищує 1-2 м, тому судноплавство тут досить утруднене. У нижній частині течії Прута від гирла до впадання в нього річки Жижії (протягом понад 200 км) глибина всюди становить не менше метра, тому тут Прут може бути судноплавний для невеликих суден.

Судноплавство на Пруті, незважаючи на багатство його долини природними утвореннями (численні фруктові сади, виноградники та ін.) обмежене. Раніше по річці Прут сплавляли невеликі плоти з лісовим матеріалом (ялинові колоди, гонту, дошки і т. п.), в основному з Буковини. Частина цих плотів доходила тільки до пристані в селі Новоселиця, частина – до Каючен і Скуляни, і лише невелика частина – до річки Дунай. Внаслідок цього торговельне та економічне значення річки Прут, як водного шляху, незначне. Тим більше порівняно невеликий басейн ріки порізаний залізницею, в трьох місцях: біля станції Новоселиці (вітка Окниця – Чернівці), біля станції Унгені (вітка на Ясси) і біля станції Рені (вітка на Галац). Крім того, в Молдові залізничні колії підходять до ріки Прут в чотирьох пунктах, що належать його басейну (Дорогий, Ботушани, Вуслай і Гущ). Головними перешкодами судноплавству на Пруті є пороги (біля села Костешти), мілководдя в меженний час (особливо в місцях, де річка розливається в болота) і швидкість течії. Інколи виконуються роботи задля поліпшення судноплавних умов (побудова поздовжніх дамб в місцях розширення русла).

Історичні Події, пов'язані з річкою Прут

Історія річки Прут (в давнину Hierasus, Poras) була відома ще римлянам. У слов'яно-молдовському літописі орієнтовно в 1470 році згадується перемога воєводи Стефана над татарами біля Липників (у верхів'ях річки Чугур). На картах XVI ст. в басейні Прута відзначено кілька молдавських міст – Сочава, Німець, Прут, Хроль (нині Гірлеу), Бради (нині Цецору), Бахлуй та ін, на річці Лопушні – Нуш, Лопушна і Ласти, Лукань (нині Леово), Щелеч ( нині село Хотешти), Відвіца або Видяча (нині Вадуца) на річці Ларге. У 1513 р. через річку Прут перейшли татари, в 1518 р. – перекопський султан Албул, військо якого було розбите і частково потоплено в Пруті і Чугур Стефаном V. У 1581 р. сюди знов вторглися татари. У 1563 р. через ріку Прут перейшов князь Дмитро Вишневецький з козаками, а у 1594 р. – Наливайко і Лобода, в 1621 р. – султан Осман, який потерпів поразку під Хотином.

В 1653 р. на берегах ріки Прут в битві з молдаванами був смертельно поранений син Богдана Хмельницького Тиміш.

Прут і його притоки

Основні притоки на території Молдови: Капустянка, Ларга, Вілія, Лопатинка, Драдіште, Чугур, Кам'янка, Гирла-Міке, Гирла-Маре, Делія, Братулянка, Нирнова, Лапушниця, Сирма, Серет, Тігеч, Ларга

Основні притоки на території Україні: Пістинька, Рибниця, Черемош, Жижия, Турка, Тлумачик, Чорнява, Черлена, Рингач, Рекітнянка. Права притока Прута – річка Черемош (завдовжки 80 км) – утворюється в результаті злиття річок Білий Черемош (50 км) і Чорний Черемош (37 км). Цим рікам властиві швидка течія, високі скелясті береги і дрібні перекати з кам'янистим дном. Річка Черемош добре придатна для сплавів. Схожі характеристики течії і берегів має й інша права притока річки Прут – річка Рибниця завдовжки 54 км.

Основні притоки на території Румунії: Гирені, Башаєв, Жижия, Бахлуй, Калитка, Руджинос, Гирла-Боул-Бетрин, Елан, Харинча.

Багато невеликих приток Прута влітку зовсім пересихають.

Для басейну річки Прут і його приток протягом більшої частини року характерні паводки, кількість яких залежить від інтенсивності випадання дощів в літній період щорічно становить 10-15. Тому багато старих русел обваловані, а береги укріплені.

Прут як об'єкт туризму

Відразу після витоку річка Прут утворює Прутецькі водоспади, поруч з якими проходить чи не наймальовничіший маршрут на гору Говерла. Значно потужніший водоспад (водоспад Пробій) розташований в місті Яремче і є дуже популярним об’єктом туризму.Водоспади на річці Прут біля Говерли

Річка Прут придатна для сплаву. Умовами для цього є середній або високий рівень води на ділянці річки від м. Ворохта до м. Яремче (довжина близько 30 км). Тут трапляються різноманітні пороги середньої складності, серед них Триступінчатий в кінці Ворохти, Водоспадний поруч з селом Микуличин, косий між селами Микуличин та містом Яремче. Найскладнішою водною перешкодою є Яремчанський каньйон, довжина якого майже два кілометри. Каньйон починається в місті Яремче біля турбази “Гуцульщина” на правому березі і простягається на 200-300 м до водоспаду Пробій, біля ресторану “Гуцульщина”. Над водоспадом є міст, що веде до сувенірного ринку. Каньйон змушує майже без зупинок, з невеличкими перервами, долати досить складні пороги: Прикарпатський, притиск Довбуша, і найскладніший – водоспад Пробій. Пробій має висоту приблизно 8 м, а кут нахилу до 45 градусів.

 

Найбільший водоспад на річці Прут - водоспад Пробій

 

Рибалка на Пруті

Рибальство на річці Прут не має великого значення. Рибна фауна ріки, загалом, подібна до Дунайської. Сприятливі кліматичні умови долини Прута і багатство його флори обумовлюють надзвичайно багату фауну птахів.

У верхній течії річки Прут і його притоках найчастіше трапляються форель, головень, піскар, бистрянка, щиповка, підкаменник, дещо рідше – лосось дунайський, підуст, минь, вусань, уклея, дуже рідко – рибець, бички, голець, чоп. У середній течії водяться головень, підуст, піскар, рибець, вусань, уклея, щиповка, чоп, рідше – жерех, щука, бистрянка, голець, окунь, ще рідше – плотва, язь, густера, короп, лящ, гірчак, сом, минь, йорж. У заплавних водоймах переважають щука, лин, піскар, короп, карась, в'юн, окунь, менше – язь, плотва, голець і найбільш рідкісні – лящ, уклея, гірчак, йорж, колючка. Різноманітність риби робить рибалку на Пруті захоплюючою і непередбачуваною.